- журити
- —————————————————————————————жури́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
журити — журю/, жу/риш, недок., перех. 1) Викликати в кого небудь тяжкі почуття, невеселий настрій; печалити, засмучувати. 2) Викликати занепокоєння; хвилювати. 3) рідко. Указувати кому небудь на його помилки, вади, неправильні вчинки, висловлювати своє… … Український тлумачний словник
журити — (викликати в кого н. невеселий настрій, важкі почуття), печалити, засмучувати, смутити … Словник синонімів української мови
крушити — крушу/, кру/шиш, недок., перех. 1) розм., рідко. Те саме, що трощити 1); розбивати вщент. 2) також без додатка, заст., нар. поет. Журити, мучити … Український тлумачний словник
засмучувати — засмутити (викликати смуток у кого н., робити смутним когось), смутити, печалити, потьмарювати, потьмарити, журити, розстроювати, розстроїти; присмучувати, присмутити (трохи) … Словник синонімів української мови
фрасувати — сую, єш, Ол. Турбувати, журити, справляти клопіт … Словник лемківскої говірки